Акція "Запали свічку пам'яті" вже декілька років поспіль стала в Україні традиційною в останню суботу листопада. Все більше наших співгромадян долучається до вшанування роковин Голодомору, щоб згадати тих, кого вбили голодом.

     Цього року Україна в рамках загальнодержавних пам'ятних заходів особливо згадує Людей правди - тих, що не боялися говорити та писати про Голодомор навіть у ті часи, коли це могло коштувати життя.      Національні заходи пам'яті жертв Голодомору пройшли сьогодні по всій Україні та у 36 країнах світу.     

   О 15.00 за участі громади, найвищого керівництва держави, духовенства розпочалась панахида та жалобне дійство на Національному меморіалі жертв Голодомору.          

     О 16.00 - загальнонаціональна хвилина мовчання та початок акції "Запали свічку пам'яті" - коли українці в пам'ять про убитих геноцидом запалюють свічки на вікнах своїх домівок.

      Сьогоднішня п'ятниця була дуже насиченою. До нас в гості завітала надзвичайно цікава людина.  З учнями 8-11 класів провів зустріч автор-виконавець, волонтер, громадський діяч Віталій Лиходід. Музикант розповів, що не раз давав концерти для військовослужбовців, в тому числі на передовій, виступав перед громадскістю, але особливо приємно, коли пісні слухають діти. Віталій Іванович спитав у дітей: "А чи мої пісні є для вас зрозумілими?" Учні впевнено відповіли: "Так!", що підтверджували тривалі та щирі оплески.  

          Після зустрічі учні питали мене: "А вам сподобались пісні?" 

      Пісні Віталія Лиходіда мене вразили своєю глибиною, актуальністю та різноманітністю. Адже в репертуарі автора є пісня про рідне місто Мелітополь, лірична пісня про вдячність вчителям, про любов до сина тощо. Але найбільше зачепила душу пісня "Небесні герої", присвячена дев'ятьом мелітопольським льотчикам, які трагічно загинули 14 червня 2014 року в небі над Луганськом у збитому терористами літаку "ІЛ-76".

         Дякуємо Віталію Івановичу за цікаву зустріч і чутливі емоції, які дарують його пісні.

     

       

        

         Сьогодні в нашому колегіумі пройшла єдина виховна година, присвячена роковинам трагедії, яка досі відгукується сумом та нестерпним болем в серцях всіх українців. Тема "Розп'ята душа на хресті всевишньої печалі" нікого не залишила байдужим. 

        82 роки відділяє нас від жахіть Голодомору, але пам'ять в душах і серцях не можна стерти плином часу. 

        Всі учні, особливо старшокласники, дуже глибоко сприймають і відчувають болючі питання історії нашого народу. Вони з надзвичайним болем дивляться на фото безневинних жертв сталінського режиму і щиро запевняють, що підібна трагедія ніколи не повинна повторитися. Діти пообіцяли, що завтра, традиційно в останню суботу листопада, вдома підтримають Всеукраїнську акцію "Запали свічку".

      18 листопада 2015 р. на базі Костянтинівської СРШ І-ІІІ ст. "ПРОМЕТЕЙ" відбувся ІІ (районний) етап Всеукраїнської учнівської олімпіади з історії. Терпіннівський колегіум "Джерело" гідно представили:
 Панченко Владислав (8 клас) - ІІІ місце (29,5 балів);
 Суховій Данило (9 клас) - ІІІ місце (24 бали);
 Мартинова Наталія (10 клас) - ІІІ місце (17, 5 балів);
 Сулейманов Руслан (10 клас) - ІІІ місце (17,25 балів);
Дмитроца Сергій (11 клас) - ІІІ місце (27,5 балів).
      Вітаю призерів та бажаю подальших успіхів у плідній роботі в історичній науці!!!

        Що треба вчителю для щастя? Щоб начальство не сварило, заробітна платня гріла душу та учні радували. Ось і мій учень порадував мене своєю наполегливістю, ерудицією та глибокими знаннями з історії.
        6 листопада на базі Костянтинівського НВО №1 "Таврія" відбувся конкурс-захист науково-дослідницьких робіт МАН. Учень 11 класу Дмитроца Сергій захищав роботу "Історія назв вулиць села Терпіння на тлі сучасних перетворень" (секція "історичне краєзнавство").
        Вітаю Сергія з зайнятим І місцем!!! Бажаю вдалого виступу на обласному етапі в лютому 2016 року.

Вот наконец-то и я, "проста сильська вчытелька" стала "жертвой" современных технологий. 11 учительских лет мечтала создать свой блог и дождалась своего звездного часа. Моя мечта стала реальностью!!! Моя жизнь стала яркой и разнообразной, ночи долгими и плодотворными, начальство добрым и снисходительным. И как я только жила без собственного блога? Не понимаю. Всё самое интересное и захватывающее только начинается!!!